Кадзуйо Седзіма
Кадзуйо Седзіма | |
---|---|
яп. 妹島 和世 яп. 妹島和世 | |
Кадзуйо Седзіма у 2009 | |
Народження | 29 жовтня 1956 (68 років) Префектура Ібаракі, Японія |
Країна | Японія |
Навчання | Японський жіночий університетd, Ibaraki Prefectural Mito First High Schoold і Sukegawa Junior High Schoold |
Вчителі | Тойоо Іто |
Діяльність | архітекторка |
Архітектурний стиль | модернізм |
Найважливіші споруди | Institut Valencià d'Art Modernd |
Членство | Sejima & Associates, Kazuyod |
Заклад | Tama Art Universityd, Японський жіночий університетd і Віденський університет прикладних мистецтв |
Нагороди | |
Сайт | sanaa.co.jp |
Кадзуйо Седзіма у Вікісховищі |
Кадзуйо Седзіма (яп. 妹島 和世; нар. 29 жовтня 1956, Префектура Ібаракі, Японія) — японська архітекторка, володарка Прітцкерівської премії з архітектури 2010 року разом із Рюе Нісідзавою.[1] Вона відома використанням чистих модерністських елементів, таких як гладкі, чисті й блискучі поверхні, зроблені зі скла, мармуру і металів.
Вивчала архітектуру в приватному жіночому університеті, який закінчила у 1981. Після навчання розпочала професійну діяльність в бюро архітектора Тойоо Іто.
У 1987 відкрила власне архітектурне бюро "Kazuyo Sejima & Associates".
У 1995 разом з Рюе Нісідзавою, який прцював з нею ще у бюро Тойоо Іто, заснували архітектурну фірму SANAA (Sejima And Nishizawa And Associates) в Токіо.
Викладала у Принстонському університеті, у Федеральній політехнічній школі Лозанни, Університеті мистецтв Тама та Університеті Кейо у Токіо. Пізніше Седзіма обіймала посаду професорки в Університеті Кейо.
У вересні 2005 їй та Рюе Нісідзаві було доручено розробку проєкту нового художнього музею у французькому місті Ланс «Музей Лувр-Ланс».[2]. 2012 року музей Лувр-Ланс відкрив свої двері для відвідувачів.
У 2010 призначили директоркою архітектурного напряму Венеціанського бієнале, у рамках якого вона курувала 12-ту Міжнародну архітектурну виставку. Вона стала першою жінкою, яка коли-небудь була обрана на цю посаду.
У 2010 отримала Прітцкерівську премію з архітектури разом із Рюе Нісідзавою.[1]
- Вікенд-хаус — 1997 по 1998 — префектура Ґумма, Японія
- Центральні сховища фірми Такео — 1999 по 2000 — префектура Токіо, Японія
- Житловий будинок в місті Камакура — 1999 до 2001 — префектура Канаґава, Японія
- Апартаменти в місті Ісікава — з 2001 — префектура Тіба, Японія
- Апартаменти Еда — 2002 по 2010 — префектура Канаґава, Японія
- Апартаменти Фунабасі — 2002 по 2004 — префектура Тіба, Японія
- Будинок Моріяма — 2002 по 2010 — префектура Токіо, Японія
- Музей Планета Любові-2003 — префектура Окаяма, Японія
- Відео-павільйон — 2003 по 2010 — префектура Каґава, Японія
- Житловий будинок — 2003 до 2010 — Тяньцзінь, Китай
- Офісна будівля Benesse Art Site Naoshima — 2004 — префектура Каґава, Японія
- Житловий будинок — 2004 по 2010 — префектура Токіо, Японія
- Цольферайн-Кубус, — 2005 — Ессен, Німеччина
- Павільйон для галереї Серпентайн — 2009 — Лондон, Велика Британія
- Музей Наосіми-2005 по 2010 — префектура Каґава, Японія
- Музей Товада — 2005 по 2010 — префектура Аоморі, Японія
- Навчальний центр Rolex, (Rolex Learning Center), Федеральна політехнічна школа — 2010 — Лозанна, Швейцарія.
- Музей Лувр-Ланс, — 2012 — Ланс, Франція
- 2005 – Премія Рольфа Шока Шведської королівської академії мистецтв (спільно з Рюе Нісідзавою).
- 2007 – Берлінська мистецька премія (спільно з Рюе Нісідзавою)
- 2010 – Пріцкерівська премія (спільно з Рюе Нісідзавою)
- Gallery MA:Kazuyo Sejima + Ryue Nishizawa/SANAA Works 1995—2003.Toto Shuppan, 2003, ISBN 978-4-88706-224-5, Зміст
- GA:Sejima Kazuyo + Nishizawa Ryue Dokuhon.A.D.A. Edita, 2005, ISBN 4-87140-662-8, Зміст
- GA:GA ARCHITECT 18 Sejima Kazuyo + Nishizawa Ryue.A.D.A. Edita, 2005, ISBN 4-87140-426-9, Зміст
- Yuko Hasegawa:Kazuyo Sejima + Ryue Nishizawa: SANAA.Phaidon Press, London 2006, ISBN 978-1-904313-40-3, Зміст
- Agustin Perez Rubio:SANAA Houses: Kazuyo Sejima + Ryue Nishizawa.Actar, Barcelona 2007, ISBN 978-84-96540-70-5, Зміст [Архівовано 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Walter Niedermayr:Kazuyo Sejima + Ryue Nishizawa/Sanaa.Verlag Hatje Cantz, Ostfildern 2007, ISBN 978-3-7757-1890-5
- Joseph Grima and Karen Wong (Eds.) :Shift: SANAA and the New Museum.Lars Müller Publishers, Basel 2008, ISBN 978-3-03778-140-1
- Thomas Daniell:After the Crash: Architecture in Post-Bubble Japan.Princeton Architectural Press, Princeton 2008, ISBN 978-1-56898-776-7, Зміст [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Pritzker Prize 2010 Media Kit [Архівовано 29 березня 2010 у Wayback Machine.], retrieved 29 March 2010
- ↑ , Jean-Jacques Larrochelle Le Louvre-Lens, Equerre d'argent [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.], Le Monde, 19 novembre 2013